Відповіді можна знайти прочитавши статтю опубліковану на сайті http://osvita.ua/
Цифровий героїн: як екрани перетворюють дітей на психотичних наркоманів
Сюзан купила своєму шестирічному синові Джону iPad, коли той був у першому класі. «Я подумала, чому б йому не навчитися таким речам?» - розповіла вона мені під час сеансу терапії.
У школі у Джона використовують цифрові пристрої у всіх молодших класах, і вчитель за сучасними технологіями захоплювався навчальними перевагами пристроїв, тому Сюзан хотіла зробити так, як краще для її русявого сина, який любив читати і грати в бейсбол.
Вона почала дозволяти Джону грати в навчальні ігри на iPad. Якоїсь миті він відкрив для себе Minecraft, який, за словами вчителя з технологій, був «щось на кшталт електронного Lego». Згадавши, як здорово в дитинстві було грати із пластиковими детальками, Сюзан дозволила своєму синові грати у Minecraft щодня.
Спочатку вона була задоволена. Джон виглядав залученим до творчих ігор і досліджував кубічний світ гри. Вона помітила, що гра не була схожа на те Lego, яке вона пам'ятала – їй не доводилося вбивати тварин і знаходити рідкісні мінерали для виживання та переходу на наступний рівень. Але Джону подобалося грати, і в їхній школі навіть був клуб любителів Minecraft, тому що могло статися поганого?
Але Сюзан не могла не помічати змін у поведінці Джона. Він все більше зосереджувався на грі, втрачав інтерес до бейсболу та читання, відмовлявся виконувати хатню роботу. Іноді, прокинувшись уранці, він розповідав, що бачить кубики вві сні.
